Дуже цинічна стаття. Нам потрібні безпілотники на полі бою а не піхотинці.

ПІДТРИМАЙТЕ НАШУ ПЕТИЦІЮ про використання наземних безпілотники на полі бою (наземних роботизованих комплексів -НРК) представлену на українському вебсайті та сайті верховної ради та кабінету міністрів.

Двайте для початку просто і логічно: чим більше на полі бою наземних беспілотників (НРК) тим менше піхоти, відповідно чим менше піхоти під вогнем тим менше людей гине, і як наслідок менші виплати бойових, менше витрат для лікування поранених, менше героїв гине, значить менше виплат сімям загиблих. І як наслідок тим більше грошей економиться, так як вартість НРК на багато меншаніш перераховані вище витрати.

Війна — це біль, страждання та втрати, але це також час, коли технології можуть стати ключем до перемоги.

Бойовий безпілотний дрон з кулеметом на полі бою

Війна просто пронизана болем і стражданням. Коли втрачаєш побратимів, коли доводиться скалічених молодих хлопців тягнути в багнюці та бачити їх нестерпний біль, молячись щоб вони вижили, і їх страждання не були марні. Коли бачиш як стара людина з швидкоруч зібраними пакетами АТБ ночує на вулиці. І ти розумієш що в цих пакетах все що в неї залишилось, а домівки більше нема.

При цьому всьому бути цинічним не хочеться, хочеться багато чого, вбивати ворогів, плакати, щось робити але не рахувати гроші. Але  як відомо війни виграють гроші, логістика, і ресурси.

Україна вже четвертий рік веде війну за свою незалежність, і кожен день конфлікту коштує мільярди гривень та людських життів

Тому давайте порахуємо гроші, відсторонимось від болю та страждання і з холодною головою поглянемо на реальність.

15 мільйонів за загибель – чи інвестиція в технології? Як безпілотники на полі бою відмінять виплати.

Почнемо з самої великої та тяжкої цифри. Компенсація рідним за загибель. Вона сягає п’ятнадцяти мільйонів гривень – а це гроші на які можна було б зробити декілька дуже крутих безпілотних дронів. Які б виконували бойове завдання мабуть ефективніше ніж той самий піхотинець який віддав найдорожче – життя.

Крім цього є інші цифри, почнемо з початку. Безглузда бусіфікація, це заробітна плата ТЦК, поліції… витрати на утримання рекрутів, їх навчання, а це зарплати інструкторів, утримання навчальних центрів, харчування всіх, одяг, грошове забезпечення…

І ми вже маємо більше сотні тисяч гривень на кожного військового і це ще до потрапляння на фронт. Озброєння, переведення в бойові частини, і на цьому етапі вже йдуть втрати через дезертирство. Тобто держава вложила сотні тисяч гривень , а люди тупо тікають. РОбОТИ ТАК БИ НЕ ЗРОБИЛИ.

В бойовій частині наш патріот який не втік приступає до виконання бойових завдань, він одягає бронежилет, каску і іншу амуніцію та йде на  позицію. Там він буде отримувати 100 тисяч в місяць бойових, 70 тисяч окопних. Як ви думаєте чи погодився він лише за 50 тисяч сидіти десь далеко від ЛБЗ та просто управляти бойовим дроном? Скажу чесно якби був вибір то більшість ще й доплачували аби не йти в те пекло. Як мінімум ми на цьому етапі можемо економити 100 тисяч в місяць.  А за декілька місяців витрати повністю окупились би.

Лікувати поранених чи ремонтувати техніку?

Ви скажете що дорогущий безпілотник може бути уражений і гроші на вітер. Я вам нагадаю про 15 мільйонів якби там була б людина. А ось припустимо людину поранило, скільки коштує лікування пораненого?

Ну все буде залежати від ступеня поранення. Зрозуміло що іноді проводяться багато дорогих операцій щоб відновити здоровя пораненого. Але тут ми все на стільки індивідуально що нам складно рахувати.

Зосередимось на тому що ми плюс мінус точно знаємо – середньої тяжкості поранення це до місяця лікування, та ще місяць реабілітації. Більшість поранених за час лікування в середньому отримують 250 тисяч гривень, дуже часто ця сума в рази більша. Але давайте зупинимось на четверті мільйону. Як бачимо гроші не малі, і якщо замість людини на полі бою була б  машина, певно що відновлювати її було б дешевше.

Окей, давайте повернемось до самої евакуації пораненого з позиції. Коли у нас хтось поранений постає мега складна задача, його потрібно евакуювати.  Це надзвичайна складна місія, підчас виконання якої дуже часто з’являються нові поранені, та дуже часто й загиблі герої. І цю задачу було б просто вирішити з використанням простої транспортної безпілотної системи.

А якщо ми поглянемо в довготривалій перспективі то загибель військового це втрата платника податків на десятиріччя, це підтримка сімї загиблого. В разі поранення це дорого вартісна реабілітація яка буде можливо тривати все життя.кщо військовослужбовець гине, його потрібно кимось замінити, а це знову ж таки витрати.

Одже використовувати військовослужбовців   в піхоті це дуже не вигідно з точки зору використання коштів  в порівнянні з безпілотними засобами.

Сто п’ятдесят мільярдів гривень, це ну просто шалені гроші,  яких би вистачило для розвитку цілої галузі, та закриття всіх дірок на фронті. Можливо ми втратили якийсь час, але війна не закінчилась, і ті спроби примусити нас до капітуляції що зараз робляться не наблизять її кінець очевидно.

І навіщо нам та бусіфікація? Якщо будуть безпілотники на полі бою.

Ок, ви скажете що людей для мобілізації у нас багато, а де ж нам взяти стільки безпілотників. Якщо б ми розповідали про повноцінних бойових роботів зі штучним інтелектом, то так це була б проблема, а якщо ми зараз спілкуємось про безпілотними, прототипів яких вже безліч, ну тут очевидно залишилось вирішити вже незначні технічні моменти.

Скильки часу потрібно готувати кваліфікованого піхотинця? А скільки  займе серійне виробництво дрона?

Якщо порівняти з серійним  виробництвом автомобілів, то в середньому на заводах з півавтоматичною збіркою випускають 50 – 100  авто. Думаю ця цифра реальна і для безпілотники на полі бою.

А якщо нам вдалось би відкрити повноцінний економічний фронт, і таких заводів булоб хоча б 10 на таку велику країну, ми могли б отримувати тисячі наземних дронів піхотинців чи штурмовиків щоденно.

На сьогодні величезний відсоток військовослужбовців придатні до служби в тцк та медчастинах, ну і звичайно тилових посад для их не вистачає, а на позиції люди ходить не можуть так як отримали значні каліцтва. Чому б цих людей не залучити на виробництво? Також думаю багато хто погодився піти туди працювати якби отримали гарантію що не потраплять на передову.Насправді це значні кадрові резерви готові вже на сьогодні.

Нам потрібен справжній економічний фронт а не те що зараз. Саме економічний фронт, це те що буде вести до перемоги, держава повинна створювати умови для розвитку підприємств та галузей які будуть підвищувати обороноздатність та кількість безпілотників на полі бою. Ті хто не захищають країну на фронті, повинні працювати на перемогу в тилу

Чому ми домінуємо в морі за рахунок безпілотних дронів, та загнали рашиський флот бог зна куди. А от на суші з цим чомусь у нас значні проблеми.

 Навіщо нам відсилати піхотинців на нуль, навіщо нам ця ганебна бусифікація, навіщо нам кров найкращих синів України, навіщо нам сльози матерів, дружин, дітей.

Перевести економіку на військові рейки, мобілізувати людей не на гарматне м’ясо а на заводи по виробництву дронів, стимулювати економіку, піднімати моральний дух та боєздатність.

Ми не пропонуємо щось нове, все це вже існує. є вже й безпілотники на полі бою.

Це все робиться, але робиться за рахунок військових та волонтерів,  а нас цікавить саме процес залучення держави. Час перетворити цю стратегію на державну політику.

Адже те що є зараз це просто мізер, піщинка на фоні сучасного фронту.

Зараз коли вся розробка лежить на плечах ентузіастів які фінансуються дуже часто громадянами  через благодійні фонди, їм потрібна реклама, їм потрібно звітувати перед інвесторами, їм потрібна реклама, їх продукцію можуть купувати шпигуни ворога на території України для крадіжки технологій.

Ми вимагаємо щоб держава фінансувала прогрес та розвиток країни а не покривала збитки від загибелі людей. В результаті повномасштабного фінансування відпаде потреба в залучені комерційних коштів.

А відмова від піар компаній зможе сприяти збереженню секретності та запобіганню потрапляння технологій ворогу, так як сталось з аеророзвідкою та фпв.

Що можна використовувати на полі бою,та які переваги ми отримаємо при цьому.

Чим можна замінити людей на полі бою?

Замість використання піхоти для небезпечних завдань можна впроваджувати:

  • Наземні безпілотники на полі бою — оснащені кулеметами, ПТРК та системами розвідки. Вони можуть виконувати завдання знищення живої сили противника, бронетехніки та інженерних споруд. Їхня мобільність і дистанційне керування дозволяють атакувати без ризику для операторів.
  • Роботизовані евакуаційні платформи — здатні транспортувати поранених із зони бойових дій, мінімізуючи ризик втрат серед медичних бригад. Вони також можуть бути оснащені системами життєзабезпечення для надання першої допомоги ще під час евакуації.
  • Безпілотні транспортні системи — використовуються для доставки боєприпасів, продовольства та спорядження на передову без залучення людей. Це значно скорочує втрати серед логістичних підрозділів та дозволяє більш ефективно використовувати ресурси армії.
  • Розвідка — дрони-розвідники можуть передавати інформацію про позиції ворога в реальному часі, координувати артилерійські удари та виявляти замасковані загрози, що робить їх незамінними в сучасній війні.
  • Штучний інтелект для аналізу даних — для швидкого прийняття рішень на основі інформації з поля бою.
  • Автономні системи ППО — для захисту від повітряних атак без участі людини.

Ефективність наземних безпілотників порівняно з людьми

Наземні безпілотники мають ряд переваг перед людьми:

Ми можемо просто та логічно перерахувати всі переваги використання бойових машин замість людей.

1. Оперативна ефективність та технологічна перевага
  • Гнучкість та адаптивність: Україна може швидко оновлювати та модифікувати бойові роботи під специфіку фронту, адаптуючи їх до динамічних умов війни проти РФ.
  • Підвищення точності та ефективності бойових операцій: Дрони та наземні роботизовані системи дозволяють вражати ворога з максимальною точністю, що критично важливо для контрбатарейної боротьби та знищення техніки окупантів.
  • Швидкість реагування: Автономні системи можуть миттєво атакувати або обороняти позиції, не втрачаючи часу на людське ухвалення рішення, що особливо важливо при атаках дронів-камікадзе РФ.
  • Зниження залежності від людського фактору: Роботизовані системи не втомлюються, не піддаються стресу та не можуть бути підкуплені або деморалізовані.
  • Масштабованість: Україна може виробляти та нарощувати кількість бойових дронів без необхідності розгортання великих мобілізаційних ресурсів.
  • Можливість тестування нових стратегій: Бойові роботи можна використовувати для моделювання атак на російські позиції та пошуку оптимальної тактики без ризику для особового складу.
2. Зниження витрат та логістичних навантажень
  • Зниження логістичних витрат: Роботи не потребують харчування, обігріву чи евакуації, що особливо важливо під час боїв у важкодоступних районах, як-от ворожі окуповані території.
  • Менше витрат на евакуацію поранених: Бойові роботи можуть виконувати розвідувальні та штурмові місії замість солдатів, знижуючи втрати серед українських військових.
  • Економічний розвиток та інновації: Інвестиції у військові технології стимулюють розвиток українського ВПК, створюючи нові робочі місця та забезпечуючи економічну стабільність.
  • Екологічна ефективність: Використання електричних або гібридних бойових платформ зменшує потребу в паливі та робить армію менш залежною від імпорту енергоносіїв.
3. Використання в екстремальних умовах безпілотники на полі бою
  • Здатність діяти у небезпечному середовищі: Бойові роботи можуть працювати у зонах активних бойових дій, при застосуванні ворогом хімічної чи біологічної зброї, а також у районах із високою мінною загрозою.
  • Можливість дистанційного управління: Оператори можуть керувати роботами з безпечних пунктів управління, що мінімізує втрати серед військових і дає змогу ефективно атакувати ворога навіть у найнебезпечніших умовах.
4. Психологічний фактор та зменшення втрат
  • Зменшення психологічного навантаження на солдатів: Бойові роботи можуть виконувати найнебезпечніші завдання, як-от зачистка будівель чи мінування позицій окупантів, що зменшує ризик втрат серед українських військових.
  • Зниження бойових втрат: Автономні та дистанційно керовані системи можуть виконувати наступальні операції без залучення піхоти, що рятує життя українських воїнів.
  • Зниження політичних ризиків: Мінімізація людських втрат у боях проти РФ зменшує деморалізацію суспільства та підтримує високий бойовий дух армії.
5. Стратегічні перспективи
  • Стратегічна перевага у війні проти Росії: Масове використання бойових дронів та наземних роботизованих систем може стати ключовим фактором у прориві російських ліній оборони та звільненні окупованих територій.
  • Розвиток технологій подвійного призначення: Військові розробки, такі як безпілотники, сенсорні системи та ШІ, можуть бути використані і в цивільних сферах – для розмінування територій, відновлення інфраструктури та охорони кордонів.
  • Стримуючий фактор для агресорів: Чим більше Україна буде використовувати автономні бойові системи, тим менше шансів у РФ продовжувати війну, оскільки традиційні методи ведення бойових дій стають застарілими.
6. Покращена координація та взаємодія
  • Інтеграція у бойові мережі: Українські військові дрони та роботи можуть діяти в єдиній системі з супутниковими розвідданими, артилерією та РЕБ. Що створює єдину інформаційну мережу для швидкого ухвалення рішень.
  • Робота у змішаних підрозділах: Поєднання роботизованих і традиційних військових підрозділів дозволяє ефективніше проводити штурмові та оборонні операції, мінімізуючи втрати.

7. Розвідка та інформаційна перевага

  • Глибока розвідка та аналіз ситуації: Українські дрони можуть збирати дані з поля бою, коригувати артилерійський вогонь та виявляти ворожі позиції, мінімізуючи ризик для військових.
  • Автоматизоване управління даними: Використання ШІ для аналізу інформації з фронту дозволяє швидше знаходити слабкі місця ворожої оборони та адаптувати стратегію під актуальну ситуацію.

.           

Соціальне значення переходу на технічні засоби ведення війни

Застосування роботизованих систем не лише підвищує ефективність армії, а й змінює підхід до військової тактики. Країни, які активно впроваджують такі технології, зменшують втрати серед військових і покращують бойову готовність. Крім того, розвиток військових технологій стимулює економіку, створюючи нові робочі місця у сфері інженерії, програмування та обслуговування техніки.

З огляду на все вищезазначене, майбутнє війни — за роботизованими комплексами. Впровадження цих технологій може стати ключовим фактором у досягненні перемоги, зменшенні людських жертв і підвищенні обороноздатності України.

Вартість використання роботизованих безпілотних комплексів

За підрахунками, використання наземних безпілотників може зменшити витрати на ведення бойових дій на 30-40%, при цьому підвищивши їхню ефективність.

Політичні рішення та виклики

Одним із основних викликів для України в умовах війни є недостатня увага до масового виробництва наземних дронів. Технології, що використовуються для розробки безпілотників, уже давно довели свою ефективність на полі бою, однак політичні рішення щодо їхнього виробництва й використання в масштабах країни поки що не набули належної підтримки. Масове виробництво дронів може стати важливим етапом у боротьбі з агресором, але для цього необхідно швидше впроваджувати інновації та активніше підтримувати відповідні підприємства.

Також існують бюрократичні перепони, які заважають швидкому переходу до мілітаризації економіки. Відсутність чіткої державної стратегії, організаційні труднощі, а також консервативні підходи у державних закупівлях техніки можуть затримувати впровадження ефективних рішень у сфері оборони.

У цей складний час важливо, щоб не лише підприємці, волонтери та інженери об’єднували зусилля для розвитку оборонного сектору. А й держава приймала в цьому всьому активну участь.

Висновок

Використання бойових роботизованих систем дозволяє Україні ефективніше протистояти російській агресії, знижуючи втрати серед військових, підвищуючи ефективність бойових операцій і створюючи технологічну перевагу над ворогом. Автономні системи можуть стати ключовим елементом для звільнення окупованих територій та зміни балансу сил у війні проти РФ.

Броньовані мобільні компактні машини з дистанційним управлінням, основне навантаження йде для захисту екіпажу, а якщо екіпаж не потрібен, то можна створювати дуже ефективні машини здатні виконувати будьяке бойове завдання.

Також дізнавайтесь про новини України, героїчну бородьбу народу, створення сучасного озброєння та міжнародну ситуацію.

Spread the love